Росія завдала по Києву один із наймасованіших комбінованих ударів за три роки повномасштабної війни: 90 ракет різних типів і 600 безпілотників. Основним напрямком, за підтвердженням Повітряних сил ЗСУ, була столиця. Сили ППО знищили 604 цілі — але те, що прорвалося, ударило по символах, а не по військових об'єктах.
Що зруйновано
Міністерка культури Тетяна Бережна назвала атаку найбільшою серією пошкоджень культурних закладів Києва за час повномасштабного вторгнення. Серед постраждалих об'єктів:
- Національний художній музей України — пошкоджений вибуховою хвилею, закрито на невизначений термін; колекція і персонал не постраждали
- Національна філармонія України
- Національна музична академія України
- Національна бібліотека України ім. Ярослава Мудрого
- Київська опера — скасувала вистави через пошкодження будівлі
- Національний центр «Український Дім»
- Архітектурні пам'ятки — Контрактовий дім і Поштова станція на Подолі
Окремо — Національний музей «Чорнобиль». Його відкрили після тривалої реставрації лише наприкінці квітня. За даними МВС, знищено близько 40% експозиції. Міністр Ігор Клименко назвав удар по музею «свідомою атакою на історію та правду»: «Колись Росія приховувала правду про Чорнобиль, а сьогодні — б'є по місцях, що її зберігають».
Також пошкоджено будівлю МЗС — архітектурну пам'ятку, споруджену Йосипом Лангбардом у 1939 році. За словами міністра Андрія Сибіги, вона постраждала від бойових дій уперше з часів Другої світової війни.
Що кажуть аналітики
В Інституті вивчення війни (ISW) зафіксували: Кремль заздалегідь погрожував ударами по «центрах ухвалення рішень» у Києві — якщо Україна атакує парад 9 травня у Москві. Парад відбувся без інцидентів. Проте атака сталася. На практиці «центрами ухвалення рішень» виявилися музеї, ринок і житлові будинки. ISW розцінює удар як спробу Путіна «стерти приниження» після 9 травня.
«Найбільше ракет — саме проти столиці. По звичайних житлових будинках, по школах, спалили продуктовий ринок. Російський удар фактично зруйнував Музей Чорнобиля»
Президент Володимир Зеленський
Керівник КМВА Тимур Ткаченко підтвердив: ця атака стала найбільшою за кількістю локацій з пошкодженнями з початку повномасштабного вторгнення. Ворог, за його словами, вперше вдався до системних ударів по історичній архітектурі та пам'ятках міста.
Масштаб і контекст
За даними Радіо Свобода з посиланням на Нацкомісію ЮНЕСКО, Росія вже знищила або пошкодила 1 783 об'єкти культурної спадщини та 2 540 об'єктів культурної інфраструктури по всій Україні. За інформацією AP, понад 2,1 млн музейних предметів вивезено з окупованих територій і включено до російського реєстру.
Загибель людей: щонайменше четверо по всій країні, двоє — на Київщині. У самому Києві, за даними міської влади, постраждали близько 69 осіб, пошкоджено або зруйновано близько 30 житлових будинків.
Бережна окремо вказала на збіг у часі: поки тривав обстріл, на Каннському кінофестивалі нагороджували російських митців, які намагаються дистанціюватися від дій Кремля. «Особливо цинічно виглядала їхня спроба вибілити себе, перекладаючи провину лише на диктатора», — заявила міністерка.
Якщо Росія справді цілилася у «центри ухвалення рішень» — і влучила у щойно відреставрований музей та філармонію — питання одне: чи визнає міжнародне правосуддя систематичне знищення культурної спадщини окремим злочином, чи воно й надалі розчинятиметься в загальній статистиці воєнних злочинів?
