Коли армія воює гірше, ніж обіцяла своєму суспільству, її режим шукає компенсацію в іншому місці. Саме цю логіку озвучив міністр оборони Литви Робертас Каунас у прямому ефірі LRT Radio: невдачі Росії в Україні перетворюють Балтійський регіон і Польщу на потенційні цілі нової ескалації.
«Війна в Україні йде не так, як планувала Росія. Кремлю потрібна нова ескалація — і Балтійський регіон, Польща, є найближчими цілями в цьому випадку».
Робертас Каунас, міністр оборони Литви
Це не перше таке застереження. У квітні 2025 року директор Служби зовнішньої розвідки Росії Сергій Наришкін назвав Польщу і країни Балтії «першими, хто постраждає» у разі ескалації з НАТО. Схожий сигнал надіслав і Зеленський, припустивши, що балтійські країни можуть стати наступною ціллю — і додавши, що «деякі з них не готові до сильного опору».
Чому саме Естонія — і що вона з цим робить
Серед трьох балтійських держав аналітики Європейської ради з міжнародних відносин виділяють Естонію як найбільш уразливу: невелика армія, обмежені логістичні маршрути, депо вразливі для точних ударів, а підтримувати розосереджені сили під артилерійським і дроновим вогнем — надзвичайно складно. 2025 рік навіть приніс популярну книгу Carlo Masala If Russia Wins зі сценарієм успішного вторгнення Росії в Естонію у 2028 році.
Але саме Таллінн відповів на ці оцінки найжорсткіше. Міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна сформулював нову доктрину коротко: не пустити Росію взагалі.
«Попередні плани були такими: якщо Росія прийде — НАТО врешті виграє. Але тоді естонців уже не залишиться. Тому ми не зацікавлені в таких планах».
Маргус Цахкна, міністр закордонних справ Естонії
У січні 2025 року НАТО запустило місію Baltic Sentry — спільну операцію для захисту критичної інфраструктури в Балтійському морі, що стало відповіддю на серію підозрілих пошкоджень підводних кабелів.
Де найтонше місце на карті
Стратеги вже давно позначили Сувалкський коридор — 65-кілометрову смугу між Калінінградом і Білоруссю — як найбільш чутливу точку всього східного флангу НАТО. Посол Литви в НАТО Даріус Яунішкіс нещодавно вказав на парадокс: вступ Швеції до Альянсу замкнув Калінінград в оточення НАТО, що лише підвищує для Москви цінність будь-якого «коридорного» сценарію. За даними посла, постачання до Калінінграда з материкової Росії вже скоротилося на 40–50%.
Варгейм, організований німецькою газетою Die Welt разом із колишніми офіцерами НАТО і Бундесверу, змоделював вторгнення Росії до Литви — і показав, що більшість цілей може бути досягнута за перші 24 години до підходу підкріплень.
Евакуація як дзеркало реальної оцінки загрози
Найпромовистіший індикатор того, наскільки серйозно ці ризики сприймають самі уряди, — не заяви, а цивільне планування. Після підписання угоди про цивільний захист у травні 2025 року Литва, Латвія та Естонія спільно готують евакуацію близько 400 тисяч людей, які мешкають у 40-кілометровій зоні від кордонів з Росією та Білоруссю. У Каунасі школи, університети та церкви вже визначені як пункти прийому.
- В Естонії готують тимчасові притулки для 10% населення країни.
- У Нарві — місті з переважно російськомовним населенням на кордоні — евакуацію можуть пройти до двох третин мешканців.
- Сувалкський коридор у будь-якому сценарії матиме пріоритет для військової техніки, а не цивільних.
При цьому Міністерка закордонних справ Латвії Байба Браже і естонські офіційні особи наголошують: жодних ознак підготовки до негайного нападу немає. Ризик зараз — гібридні операції та диверсії, а не конвенційне вторгнення.
Реальний конфлікт тут не між «Росія нападе» і «Росія не нападе», а між двома логіками стримування: чи достатньо декларацій про готовність воювати «до останнього» — чи вони самі по собі є провокацією, яка спрощує Кремлю внутрішньополітичну мобілізацію? Якщо Росія справді зробить ставку на обмежену провокацію, щоб перевірити єдність Альянсу — реакція Берліна і Парижа в перші 48 годин визначить, чи спрацює стримування взагалі.
