Мешканець Забайкалля купив квиток на автобус до Угдана — і не поїхав. Рейс скасували без оголошення. Ніч на вокзалі. Це не надзвичайна ситуація за документами, але саме так виглядає паливна криза, коли вона доходить до конкретної людини.
Від НПЗ до розкладу автобусів
З середини травня 2026 року Збройні сили України завдають систематичних ударів по нафтопереробних заводах і паливних терміналах Росії. За даними Meduza, обсяг нафтопереробки впав до 16-річного мінімуму — 4,28 млн барелів на добу в останній тиждень травня, що гірше навіть за ковідний 2020-й рік. 3 червня удар по нафтовому терміналу в Санкт-Петербурзі підняв чорний дим над містом саме в дні, коли Путін приймав гостей на щорічному економічному форумі.
Дефіцит охопив щонайменше 61 регіон. Як повідомляє Reuters, у Забайкальському краї — на кордоні з Китаєм і Монголією — скасували частину автобусних маршрутів, а компанія зі збору сміття припинила роботу у чотирьох районах, офіційно пославшись на брак палива. Адміністрація Борзинського округу підтвердила скорочення міських маршрутів №3 і №4 — причину не приховувала: дефіцит дизелю.
«Більше лякає, скільки коштуватимуть продукти. Усі поставки — автодорогами».
— коментар на сайті регіонального видання Chita.ru, понад 100 вподобань
Географія кризи
За даними Радіо Свобода, Іркутська область оголосила режим підвищеної готовності через дефіцит пального. Те саме зробило Забайкалля, де люди стояли в чергах більше доби. «Лукойл» тимчасово закрив майже всі свої заправки в Москві. В окупованому Криму обмеження на продаж палива вводили ще в травні — потім продаж цивільним зупинили повністю, пізніше частково поновили в Севастополі.
Влада щонайменше 20 регіонів офіційно обмежила купівлю палива. Ще в 55 регіонах ліміти запровадили самі АЗС. Курганська, Омська та Самарська області — не більше 40 літрів за раз, Дагестан — 20 літрів бензину і 50 літрів дизелю в одні руки.
Що Путін визнав публічно
На урядовій нараді 29 червня Путін вперше публічно підтвердив черги на заправках і заявив, що Росія почала використовувати паливні резерви. За його словами, резерви бензину відповідають торішньому рівню — 1,7 млн тонн. Як повідомляє CNBC, на нараді також обговорювали повну заборону експорту дизелю.
Щоб стабілізувати ринок, Москва розглядає імпорт пального з Білорусі — нульове ввізне мито діє з жовтня 2025 року. Але, як зазначає Finance Mail, навіть увесь білоруський експорт покриє менше 10% потреб Росії: республіка виробляє трохи більше 3 млн тонн на рік, Росії потрібно близько 40 млн тонн.
Фронт і тил як одна система
Як пояснюють українські офіційні особи, удари по нафтовій інфраструктурі — це свідома стратегія: підірвати військову логістику і послабити здатність Росії проводити наступи. За словами президента Зеленського, 29 червня ЗСУ вдарили ще по двох НПЗ — у Краснодарському краї та Ярославській області. «Кожна наша далекобійна санкція — це скорочення ресурсів, що працюють на російську воєнну машину», — написав він у Telegram.
Reuters зазначає, що тривалий дефіцит палива здатний підточити суспільну підтримку війни. Соціальні мережі фіксують бійки на заправках і відеожарти на кшталт «Розкіш 2026 року» — чоловік повільно заправляє газонокосарку з каністри.
Якщо удари по НПЗ тривають, а білоруський імпорт покриває лише десяту частину потреби — питання не в тому, чи розшириться криза на нові регіони, а в тому, коли дефіцит дизелю почне прямо впливати на постачання боєприпасів на фронт, яке теж залежить від автодоріг.
