Коли Вашингтон у грудні 2025 року зняв санкції з «Білоруськалію» — одного з найбільших у світі виробників калійних добрив — і почав тиснути на Вільнюс, щоб той відновив транзит через порт Клайпеди, міністр транспорту Литви Юрас Тамінскас відповів без дипломатичних реверансів.
«Санкції ЄС діють до наступного лютого. Торік, під час обговорення білоруських добрив, я сказав, що більш ніж на 100% впевнений, що санкції будуть продовжені. Не варто витрачати час або займатися спекуляціями щодо транспортування добрив».
Юрас Тамінскас, міністр транспорту Литви, в ефірі Žinių Radijas
Що стоїть за транзитним питанням
До 2022 року Клайпеда переробляла близько 12 із 48 мільйонів тонн річного вантажообігу — чверть якого становив білоруський калій. Після того як у лютому 2022 року Литва розірвала контракт із «Білоруськалієм», залізниця країни втратила близько 100 мільйонів євро на рік, а держава була змушена компенсувати ці збитки, як зазначає Carnegie Endowment. Білорусь, у свою чергу, переорієнтувалась на російські порти Усть-Луга та інші, однак із суттєво вищими логістичними витратами.
Економістка Катерина Борнукова, академічний директор BEROC, ще на початку 2022 року попереджала: литовська блокада завдала Мінську найбільшого одиничного економічного удару — потенційні втрати валютної виручки могли перевищити 3 млрд доларів на рік з урахуванням тогочасного зростання цін. Саме тому відновлення маршруту через Клайпеду є критичним для Лукашенка — і саме тому Вашингтон включив його до ширшого торгу з Мінськом.
Тиск із двох боків
За даними Bloomberg і RFE/RL, Держдепартамент США надіслав Литві, Польщі та Україні неофіційний документ із пропозицією розглянути можливі транзитні маршрути для білоруського калію. Спецпредставник Джон Коул особисто зустрівся з прем'єркою Литви Інгою Ругінене та депутатами Сейму у березні 2026 року — і тема добрив фігурувала поряд із питаннями про політичних в'язнів і військову інфраструктуру.
Міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс підтвердив «додаткову активність» з боку США, проте позиція Вільнюса лишається незмінною: санкції ЄС проти білоруського калію чинні до лютого 2027 року, і жодних правових підстав для перегляду немає. Прем'єрка Ругінене додала: «Якщо ми не будемо тиснути далі — буде погано. США, можливо, тиснутимуть, але я думаю, що ми тут непохитні».
Юридична логіка Вільнюса проста: санкції ЄС для Литви є обов'язковими, тоді як американські — ні. Навіть якби Вашингтон повністю скасував свої обмеження, ЄС-заборона унеможливлює транзит через литовську територію.
Чому це важливо за межами Балтії
«Білоруськалій» контролює понад 20% світового експорту калійних добрив. США аргументують своє лобіювання турботою про глобальну продовольчу безпеку і скороченням залежності ринку від Росії. Критики, однак, вказують: після первинного цінового шоку 2022 року світовий ринок калію стабілізувався без білоруського постачання — це підтверджує аналіз German Economic Team. Фактичний ефект від відновлення транзиту насамперед відчув би Мінськ у вигляді повернення мільярдних валютних надходжень, а не фермери у країнах, що розвиваються.
Якщо ЄС у лютому 2027 року все ж продовжить санкції — а Литва голосуватиме «за» — питання Клайпеди залишиться заморожено, незалежно від того, скільки зустрічей проведе Джон Коул. Але якщо Вашингтон прив'яже транзитне питання до ширших безпекових гарантій для країн Балтії, арифметика для Вільнюса може змінитись.