На заправках Татнєфті в Москві з 12 червня діє ліміт: не більше 20 літрів бензину АІ-92 та АІ-95 і не більше 40 літрів дизелю за одну заправку. Роснєфть обмежила загальний відпуск до 90 літрів у бак або каністру, Лукойл — до 100 літрів на один чек. Аналогічні обмеження з'явились і в Санкт-Петербурзі.
Паливні ліміти — не московський виняток. Дефіцит пального охопив понад 20 регіонів Росії: найгостріша ситуація — в анексованому Криму та на Далекому Сході, де на деяких АЗС ліміт становить лише 20–30 літрів на авто. Те, що криза тепер видима в Москві — місті, яке Кремль традиційно тримав у «вітрині добробуту», — сигналізує про якісно новий рівень проблеми.
Від периферії до столиці: як це стало можливим
Офіційне пояснення влади — «планові ремонти та ажіотажний попит». Реальна картина інша. Українські дрони вразили щонайменше 16 із 38 російських нафтопереробних заводів, що обвалило дизельний експорт до найнижчого рівня з 2020 року.
«Атаки масовані, скоординовані та повторювані; вони відбуваються хвилями, і нафтопереробні заводи просто не встигають відремонтувати збитки, завдані попередньою атакою, до того, як станеться наступна».
— експерт, цитований виданням Focus UA
За звітом Служби зовнішньої розвідки України, без щонайменше шести місяців ремонту в спокійних умовах Росія може до кінця 2025 року залежати від імпорту пального на рівні до 60%.
Структурна вразливість, яку не видно зі Смоленської площі
Роки недофінансування, технологічної ізоляції та хибних управлінських рішень перетворили колись прибуткову галузь на систему, нездатну витримати навантаження воєнного часу. Санкції унеможливили закупівлю західного обладнання для ремонту — «ремонт може зайняти місяці», визнав економіст Владислав Іноземцев у коментарі The Moscow Times, зазначивши, що санкції не дають Росії отримати необхідні запчастини із Заходу.
Особливо вразливими є незалежні АЗС — ті, що не входять до вертикально інтегрованих холдингів. За словами джерел Reuters, вони не можуть формувати запаси через високі кредитні ставки — наслідок антиінфляційної політики Центробанку, яка стала додатковим тиском на роздрібний ринок пального.
Попри офіційні заяви про «тимчасові труднощі», ситуація вказує на серйозні системні проблеми енергетичної галузі Росії: внутрішній ринок, який Кремль вважав захищеним, виявився вразливим.
Ціна на заправці як індикатор
У Москві ціна бензину наблизилась до 67 рублів за літр і з початку 2025 року зросла на 3–4 рублі — динаміка, яка випереджає загальну інфляцію. Ціни на А-95 досягли 82 300 рублів за тонну — на 54% вище, ніж на початку року.
- Татнєфть (Москва): до 20 л бензину, до 40 л дизелю
- Роснєфть (Москва): до 90 л у бак або каністру
- Лукойл (Москва): до 100 л на один чек
- Новомосковський регіон: до 60 л бензину, до 100 л дизелю — обмеження чинні до 30 листопада
Москва — місто з найвищою концентрацією автомобілів у Росії та символічний барометр внутрішньої стабільності режиму. Якщо обмеження, введені «тимчасово» з 12 червня, не знімуть до осені, питання буде вже не в логістиці пального — а в тому, чи зможе Кремль утримати наратив про «нормальне життя» на тлі продовження війни.
