33 робітники. Саме стільки людей у Брно отримають повідомлення про звільнення через рішення, яке готувалося роками. Zetor Tractors — останній виробник тракторів в Європі, що зберігав повний виробничий цикл на континенті, — переносить виробництво до Індії та, можливо, Китаю. Компанія повідомила профспілки й Бюро праці: відповідний строк спливає наприкінці 2026 року.
Не раптове рішення, а кінець довгого відступу
Zetor заснований у 1946 році — тоді завод у Брно виробляв до кількох тисяч машин на рік і експортував їх до 130 країн. Пік припав на 2014-й: у тому році компанія продала 4 178 одиниць техніки, але відтоді продажі неухильно падали — до 1 026 тракторів у 2023 році. Це менш як чверть від показника десятирічної давнини.
З 2018 року Zetor лише одного разу вийшов на прибуток — у 2021-му. У 2024 році компанія зафіксувала збиток у сотні мільйонів крон, проте конкретних цифр так і не оприлюднила. При цьому власник бренду — інвестиційна компанія HTC Investments — продовжував вливати кошти в Zetor навіть попри борговий тягар, що перевищував річний дохід самої HTC.
Ще у 2024 році менеджмент вирішив закрити виробництво двигунів і трансмісій у Брно, закуповуючи їх натомість у Німеччині та Італії. Після цього завод фактично перейшов у режим складання із готових компонентів — і вже не міг конкурувати за ціною.
Чому Індія, а не Польща чи Словаччина
«Виробництво малих і середніх тракторів до 130 к.с. в Європі за нинішніх умов не має сенсу. Ми були останнім виробником, який намагався зберегти його тут — але через дорогу енергію, робочу силу та насамперед вартість матеріалів ми більше не є достатньо конкурентоспроможними».
Роберт Харман, CEO Zetor Tractors
Вибір Індії не випадковий: спільне підприємство Zetor і VST Tillers Tractors Ltd — індійського виробника з часткою понад 65% ринку культиваторів — вже існує. Партнерство об'єднує технологічну експертизу Zetor зі знанням місцевого ринку й дистриб'юторською мережею VST. Крім того, у Zetor тут є давня репутація: з 1960-х по 1980-ті компанія постачала десятки тисяч тракторів до Індії, де їх також збирали за ліцензією на заводі HMT.
Мета — експортувати з Індії близько 5 000 тракторів на рік протягом п'яти років. Паралельно Zetor вивчає варіанти кооперації в Китаї.
Брно залишається — але без конвеєра
Брно залишиться штаб-квартирою компанії та центром розробки. Тут також створюється підрозділ запчастин і дистрибуційний хаб. Тобто місто зберігає інтелектуальний актив — але втрачає промисловий.
Аналітики галузі вказують на системний контекст. Рішення Zetor відображає сукупний вплив високих цін на енергію, зростання витрат на робочу силу, глобалізованих ланцюжків постачання та конкурентного тиску з боку азійських виробничих хабів. Це може стати одним із найчіткіших прикладів кризи конкурентоспроможності в європейському виробництві сільськогосподарської техніки.
Важливий нюанс: виробничий план на поточний рік залишається незмінним. Компанія запевняє, що завершить усі машини, що перебувають у виробництві, та виконає всі укладені замовлення протягом найближчих місяців.
Що далі
Зміна адреси виробника — це завжди питання не лише логістики, а й якості й контролю. Індійський партнер VST має власні стандарти й ринок із зовсім іншими вимогами, ніж Центральна Європа чи США. Якщо Zetor протягом п'яти років не вийде на заплановані 5 000 одиниць експорту й не відновить прибутковість — чи є у власника HTC Investments підстави продовжувати фінансування бренду, який уже сім із восьми останніх років працює у збиток?
