Країни НАТО обговорюють нове зобов'язання щодо фінансування України на €70 млрд, яке планують представити на саміті Альянсу в Анкарі 7–8 липня, повідомляє Politico з посиланням на чотирьох дипломатів НАТО. Цифра складається з двох частин: €30 млрд — зарахуванням із вже узгодженого дворічного кредиту ЄС Україні на €90 млрд, і €40 млрд — нові двосторонні внески країн-членів.
Пропозицію підготувала Німеччина. Окрім суми, Берлін наполягає на створенні механізму підвищення прозорості: стежити, хто скільки реально вносить — і чи пропорційно до розміру своєї економіки. Це пряма реакція на роздратування менших союзників, які вважають, що несуть непропорційно великий тягар.
Хто скаржиться і чому
За даними Кільського інституту, від початку повномасштабного вторгнення найбільше допомогли США (€115,4 млрд), Німеччина (€25,3 млрд), Велика Британія (€20 млрд), Канада (€13,97 млрд) та Франція (€7,91 млрд). Але в перерахунку на відсоток ВВП картина інша: Нідерланди, Польща, країни Балтії та Скандинавії вже витрачають 0,25% ВВП і більше на підтримку України — тоді як Франція, Іспанія та Італія суттєво відстають.
«Підтримка України розподілена нерівномірно по Альянсу — багато членів витрачають недостатньо відносно своїх економічних можливостей».
Марк Рютте, генеральний секретар НАТО
Саме тому у травні Рютте запропонував зробити 0,25% ВВП обов'язковим щорічним внеском. За розрахунками НАТО, це потроїло б допомогу — до €143 млрд на рік. Ініціатива провалилась: Велика Британія, Франція, Іспанія, Італія та Канада її заблокували. Рютте визнав, що «пропозицію, найімовірніше, не буде подано».
Що означають €70 млрд на практиці
Для України ця сума критична: у 2026 році потреба в зовнішньому фінансуванні становить близько $50 млрд лише для покриття цивільних статей бюджету, а загальні оборонні витрати — $65 млрд на рік, зазначав економіст Олег Устенко. При цьому США за адміністрації Трампа перейшли від безоплатних поставок зброї до продажу — тобто частину із €70 млрд Київ отримає не як грант, а як борг.
Kiel Institute фіксує: у першій половині 2025 року нові виділення військової допомоги в Європі впали до найнижчого рівня з 2022-го. «Диспропорції всередині Європи поглибились, — констатують аналітики інституту. — Іспанія та Італія внесли дуже мало».
Єврокомісар з питань оборони Андрюс Кубілюс наголосив, що ЄС «непохитний» у підтримці України — але паралельно заявив, що членство Київа в НАТО «наразі недоступне» і запропонував альтернативу у вигляді Європейського оборонного союзу. Позиція показова: підтримувати і водночас не пускати.
Механізм без зубів?
Ключове питання до анкарського пакету — не сума, а архітектура. Попередній базовий рівень у €40 млрд, ухвалений на Вашингтонському саміті 2024 року, союзники перевиконали: у 2024-му виділили понад €50 млрд. Але це відбулося без обов'язкових квот — просто добра воля тих, хто готовий платити.
Новий «механізм прозорості» від Берліна мав би виправити саме цю прогалину. Однак якщо п'ять великих економій Альянсу вже заблокували жорсткіший варіант Рютте, виникає питання: чи погодяться вони тепер на м'якший, але з іменними графіками внесків?
Якщо Франція, Іспанія та Італія підпишуть анкарський документ із прозорим розподілом — і публічно зафіксують свої частки, — механізм матиме реальний тиск. Якщо підпишуть без цифр проти кожної країни, €70 млрд ризикують стати ще однією декларацією про наміри.
