Генсек НАТО Марк Рютте приїхав до Швеції і сказав вголос те, про що в Брюсселі зазвичай говорять у закритих кулуарах: допомога Україні в Альянсі розподілена нерівномірно, і значна частина з 32 держав-членів витрачає на неї недостатньо.
За його словами, є обмежене коло країн, які «перевищують свої можливості» — Швеція, Канада, Німеччина, Нідерланди, Данія, Норвегія та держави Північної Європи й Балтії. Дані підтверджують це конкретними цифрами: Литва витрачає 1,8% ВВП, Латвія — 1,53%, Швеція — 0,92%, Нідерланди — 0,78%. Для порівняння — Франція виділяє 0,18% ВВП, Італія — 0,12%.
Пропозиція, яку вже поховали
Наприкінці квітня, на закритій зустрічі послів країн Альянсу, Рютте запропонував зафіксувати норму: кожна країна НАТО щорічно спрямовує на підтримку України 0,25% свого ВВП. Як повідомляє Politico з посиланням на джерела в Альянсі, ідея виникла не сама собою — це переформатування пропозиції, яку ще торік озвучував Зеленський.
Математика виглядає переконливо: сукупний ВВП 32 країн НАТО становить близько $57,2 трлн, тобто 0,25% — це $143 млрд на рік. Торік Україна отримала від членів Альянсу військову допомогу на суму близько $45 млрд. Різниця — потроєння.
«Пропозиція Рютте викликала неприйняття у Франції та Великої Британії»
Politico, із посиланням на дипломатичні джерела в НАТО
За оцінками дипломатів, у нинішньому вигляді ініціатива майже не має шансів бути ухваленою на липневому саміті в Анкарі. Франція та Британія — обидві ядерні держави з правом вето на консенсусні рішення — проти обов'язкової норми.
Чому «0,25%» — це не просто цифра
Зараз внески країн є добровільними й непередбачуваними. Україна не може планувати закупівлі озброєнь на 2–3 роки вперед, бо не знає, скільки надійде наступного кварталу. Обов'язкова норма вирішила б саме цю проблему — стабільність і передбачуваність потоку, а не лише його обсяг.
- Відмінники (понад 0,25% ВВП): Литва, Латвія, Естонія, Фінляндія, Швеція, Польща, Нідерланди, Данія, Норвегія, Канада
- Середняки (близько норми): Німеччина, більшість Центральної Європи
- Відстаючі (суттєво нижче 0,25%): Франція (0,18%), Італія (0,12%), Туреччина (0,01%)
Рютте не назвав «відстаючих» поіменно — але, перерахувавши «відмінників», фактично це зробив. Публічний тиск через ЗМІ під час офіційного візиту до Швеції — це не випадкова відвертість, а спосіб вести переговори.
Якщо Франція і Британія заблокують норму в Анкарі, питання повернеться до вихідної точки: чи готові «відмінники» й надалі компенсувати чужу пасивність — або почнуть відкрито висловлювати невдоволення всередині самого Альянсу.
