4 червня Кабінет міністрів затвердив Експортну стратегію України до 2030 року. Цифра головного орієнтиру — $85 млрд щорічного експорту товарів і послуг — звучить амбітно на тлі нинішніх $48 млрд. Але реальна новина не в числі.
Що всередині стратегії
Документ ставить три виміри успіху: нарощування виробництва з вищою доданою вартістю, створення сприятливого середовища для експортерів і зміцнення державних інституцій підтримки. Окремий акцент — зменшення частки сировини в структурі експорту з нинішніх 87,3% до 59%. Тобто майже третина того, що Україна вивозить, має перестати бути просто зерном чи рудою і стати готовим продуктом.
За словами Тараса Качки, віцепрем'єра з євроінтеграції, базовим принципом стратегії стала політика «Зроблено в Україні» — держава має виконувати сервісні функції для бізнесу, а не просто декларувати підтримку.
Серед конкретних інструментів — розвиток Експортно-кредитного агентства, розширення мережі торговельних представництв за кордоном та мультимодальні коридори до ЄС. Стратегію розробляли разом із бізнесом, галузевими асоціаціями та міжнародними партнерами, зокрема ПРООН.
Третя стратегія за вісім років
Це вже не перша подібна спроба. У 2017 році уряд затвердив «Дорожню карту стратегічного розвитку торгівлі 2017–2021». Результат — декларативний документ, який, як констатувало Українське союз промисловців і підприємців ще 2019-го, «не вирішував важливих для бізнесу завдань», а Експортно-кредитне агентство так і не запрацювало на повну. Наступна стратегія — для агросектору до 2026 року — за словами аналітиків, була успадкована урядом Гончарука «у напівсирому вигляді» і також не дала системного результату.
«Номінально прийнята в 2017 році Експортна стратегія є декларативним документом, який весь цей час не вирішує важливих для бізнесу завдань»
— Українська спілка промисловців і підприємців, 2019 рік
Нова стратегія розроблялась із урахуванням цього досвіду: до неї додається операційний план заходів, а самі цілі прив'язані до вимірюваних індикаторів. Але операційний план — ще не закон із санкціями за невиконання.
Де реальний виклик
Зростання з $48 млрд до $85 млрд передбачає збільшення на 77% за п'ять років в умовах активної війни, зруйнованої інфраструктури та відтоку робочої сили. Частка експорту у ВВП за останнє десятиліття вже скоротилась із 49% у 2014 році до 25% у 2023-му — тобто рух іде в протилежному від цілі напрямку.
Практичний шанс стратегії — це євроінтеграційний трек: уніфікація технічних регламентів з ЄС і розвиток мультимодальної логістики дають бізнесу реальні нові ринки. Ризик — той самий, що й завжди: документ без примусового механізму виконання залежить від політичної волі кожного наступного уряду.
Якщо Експортно-кредитне агентство нарешті запрацює на повну і перші мультимодальні коридори до ЄС будуть відкриті до кінця 2026 року — у стратегії з'явиться шанс не повторити долю попередників.
