На 1 жовтня 2026 року в Україні працювали 708 учасників небанківського фінансового ринку. Місяцем раніше їх було 717, як пишуть «Українські новини» за даними НБУ. Банків із ліцензією, до речі, лишилося рівно 59, без змін. Скорочується саме небанківська частина.
Що сталося в серпні та вересні
У серпні небанківський ринок втратив 10 установ і зупинився на 717. Фінансових компаній було 378 (мінус п'ять за місяць), кредитних спілок 76, ломбардів 96, страховиків non-life 43 і life 10.
У вересні, за оновленою НБУ картою ринку, ліцензії анулювали дев'яти фінансовим компаніям. Шість подали заяву самі, ще три втратили ліцензії примусово. Фінкомпаній стало 370, тобто мінус вісім за місяць. Дев'ять анульованих ліцензій і мінус вісім у підсумку – різниця в одну установу. У повідомленні НБУ про вересень не сказано, звідки вона взялася. Можливо, одна компанія одночасно з'явилася в реєстрі, але це лише припущення.
Чому шестеро пішли добровільно, НБУ в цьому повідомленні теж не пояснює. Тож писати, що їх «витіснив» закон про граничну ставку, було б припущенням, а не фактом. Окремо відомо інше: за порушення вимог фінансового моніторингу регулятор у вересні застосував заходи впливу до одного банку та восьми небанківських фінансових установ. Чи збігаються ці вісім із тими, хто втратив ліцензію, у повідомленні не сказано.
Що змінив закон про 1% на день
Закон № 3498-IX ухвалили 22 листопада 2023 року, Зеленський підписав його 21 грудня, а чинності він набрав 24 грудня 2023-го. Він передбачав поетапне зниження максимальної денної ставки за мікрокредитами до 1% на день, а фінальне значення мало настати через вісім місяців. Раніше ставка могла сягати 1500–1800% річних, нагадує «Бухгалтер911».
Є в законі й менш помітна норма: у договорі споживчого кредиту не можна односторонньо подовжити строк користування кредитом. Лише додатковою угодою, тобто з відома позичальника. Для моделі, де прибуток тримався на «автоматичних» продовженнях, це відчутно.
Подібне ми вже бачили в іншому сегменті: одна зміна правил переписала ринок швидше за будь-яку кампанію, як це було з електромобілями після скасування податкової пільги. Але прямий зв'язок між вереснем 2026 року і законом 2023-го ні НБУ, ні інші джерела, на які ми спираємося, не встановлюють.
Менше компаній – менший ринок?
Не обов'язково. У листопадному огляді небанківського сектору 2025 року НБУ писав, що кредитний портфель фінкомпаній зростає вже п'ятий квартал поспіль. А в I кварталі 2025-го їхні активи впали на 1,2% до попереднього кварталу, проте за рік зросли на 2,3%. Тобто ринок міг ставати компактнішим за кількістю гравців, але не за обсягом. Цифр про портфель за 2026 рік ми не маємо: у вересневих повідомленнях про них не йдеться.
Ще одна ознака консолідації – список значимих фінкомпаній. НБУ вперше оприлюднив його рішенням № 16-рш від 21 січня 2026 року: у ньому 53 установи під посиленим наглядом. Критерії значимості регулятор запровадив з 1 вересня 2025-го. Серед названих – «Споживчий центр» (ТМ «ШвидкоГроші»), Нова Пей, Укрфінжитло, ОТП Лізинг, а з лізингових – Віннер Лізинг, УЛФ-Фінанс, Віді-Лізинг та Еска Капітал. Яку частку ринку мають ці 53 компанії, у публікаціях про список не названо. Але 53 із 370 – це приблизно кожна сьома, і саме до них вимоги суворіші.
Платіжний ринок росте, банки чекають на зміни
У вересні платіжних установ стало 17 замість 15. Фінансових установ із правом надавати платіжні послуги, навпаки, поменшало з 11 до дев'яти. Комерційних агентів – 103. Це не про мікрокредити, але схоже, що частина учасників не зникає, а шукає іншу ліцензійну нішу. Скільки таких переходів серед шести «добровільних» виходів, НБУ не розкриває.
Кількість банків (59) не змінилася, але це не значить, що там тихо: ми вже писали про Сенс Банк, який мають продати до кінця 2026-го. Така угода змінила б власника, але не обов'язково кількість ліцензій.
Для позичальника на Київщині, як і деінде, практичний висновок простий: перед тим як брати гроші, варто перевірити компанію в реєстрі НБУ. Ліцензію можуть анулювати, а договір залишиться. Головне питання на найближчі квартали: чи покажуть наступні огляди НБУ спад портфеля, чи компаній поменшає, а кредитів – ні. Від цього залежить, чи йдеться про очищення ринку, чи про його скорочення.
