Уявіть родину з 27 братів і сестер, які успадкували спільний бізнес. Один із них — Німеччина — контролює майже чверть активів. Наймолодша — Мальта — володіє часткою, яку навіть не варто ділити на калькуляторі. Саме так виглядає економіка Євросоюзу після того, як Eurostat опублікував свіжий рейтинг за 2025 рік.
Три країни — половина економіки блоку
Сукупний валовий внутрішній продукт усіх країн-членів Євросоюзу у 2025 році становив 18,8 трлн євро. Але левову частку цієї суми формують лічені держави.
Найбільшою економікою Європейського Союзу у 2025 році залишилася Німеччина з ВВП 4,47 трлн євро. Далі розташувалися Франція (2,99 трлн євро), Італія (2,26 трлн євро), Іспанія (1,69 трлн євро) та Нідерланди з економікою 1,17 трлн євро.
Тобто на Німеччину, Францію та Італію разом припадає майже половина всього економічного пирога союзу — 23,8% на Німеччину, 15,8% на Францію, 12% на Італію.
Для мільйонів людей це не абстракція: саме ці три економіки визначають, скільки робочих місць буде у постачальників з Центральної та Східної Європи, куди підуть інвестиції та наскільки чутливо ЄС реагуватиме на рецесію в одній зі своїх столиць.
Польща тихо піднімається, Мальта залишається карликом
Цікавіше те, що відбувається за межами топ-5. Польща опинилася одразу після Нідерландів, зміцнивши позиції серед найбільших економік Євросоюзу
— це результат років промислового зростання та інвестицій, які багато хто на заході Європи ще недавно недооцінював.
На протилежному кінці списку — держави, чия вага у спільному ВВП вимірюється десятими частками відсотка. Найменшу економіку в ЄС має Мальта – на неї припадає лише 0,1% від загального показника. Поруч із нею розташувалися Кіпр, Естонія та Латвія: частка кожної із цих країн становить 0,2% від загального ВВП Євросоюзу.
Це не означає, що люди в цих країнах живуть гірше за середнього поляка чи німця — просто самі економіки маленькі за розміром населення й ринку.
Де рахунок ведеться інакше: багатство на людину
Ось де історія повертається на 180 градусів. Лідерами рейтингу за ВВП на душу населення з урахуванням стандартів купівельної спроможності є Люксембург та Ірландія: показник у цих країнах становив 238,7% і 237,3% від середнього по ЄС відповідно
— приблизно у 2,4 раза вище за середньоєвропейський рівень.
Але це радше статистичний фокус, ніж реальний добробут кожного мешканця. В Ірландії значний внесок у ВВП роблять іноземні компанії, які згодом виводять прибутки своїм власникам за кордон. У Люксембурзі ж високий показник формується, зокрема, завдяки транскордонним працівникам: вони щодня приїжджають працювати і створюють ВВП країни, але живуть за її межами й не враховуються в офіційній кількості населення. Тобто "найбагатша людина ЄС" на середньостатистичному рівні — це частково бухгалтерська ілюзія, а не гроші, які реально осідають у кишенях місцевих родин.
Найнижчі показники добробуту зафіксовано у Болгарії (68,1% від середнього по ЄС) і Греції (68,4% від середнього по ЄС)
— тут різниця вже не статистична, а цілком відчутна в цінах на хліб, оренду і зарплатах учителів.
А де в цій картині Україна
Номінальний ВВП України у 2025 році становив 8,93 трлн грн, економіка країни за рік зросла на 1,8%. У перерахунку на євро це приблизно 180–190 млрд — сума, яка поставила б Україну між середніми та меншими економіками союзу, десь у компанії Словаччини чи Болгарії, але з населенням, що суттєво перевищує обидві країни разом.
Різниця очевидна: воєнна економіка, що втратила частину територій, промисловості й людей, все ще формує ВВП, порівнянний із мирними країнами ЄС у кілька разів меншими за площею. Питання, яке залишається відкритим — наскільки швидко ця цифра почне рости, якщо бойові дії припиняться і відбудова стане не гаслом, а реальним інвестиційним потоком.
