Москва визнала: ППО збила азербайджанський літак. Але «врегулювання» — без суду й покарання

Росія та Азербайджан підписали спільну заяву про компенсації за катастрофу рейсу J2-8243. Документ закриває фінансове питання, але залишає без відповіді те, чого Баку домагався понад рік: кримінальну відповідальність конкретних осіб.

96
Поділиться:
Місце катастрофи літака AZAL (Фото: EPA/Azamat Sarsenbayev)

25 грудня 2024 року Embraer 190 авіакомпанії AZAL летів із Баку до Грозного. Його збила російська система протиповітряної оборони — літак упав біля казахстанського Актау. З 67 людей на борту загинули 38. Москва спочатку говорила про зіткнення з птахами.

Що підписали

15 квітня МЗС Азербайджану та Росії опублікували спільну заяву. У ній — визнання: катастрофа сталася внаслідок «ненавмисної дії системи ППО в повітряному просторі Російської Федерації». Сторони, за словами документа, досягли «відповідного врегулювання наслідків, зокрема питання виплати компенсації».

«Вжиті кроки підтверджують взаємне прагнення до подальшої взаємовигідної співпраці в рамках союзницької взаємодії».

Спільна заява МЗС Азербайджану та Росії, 15 квітня

Заява посилається на домовленості, досягнуті під час зустрічі президентів Алієва та Путіна в Душанбе 9 жовтня 2025 року — тобто фактично фіксує угоду, підготовлену ще півроку тому.

Гроші є — механізм розмитий

Ще до підписання заяви російський страховик AlfaStrakhovanie з лютого 2025 року виплатив AZAL 1,003 млрд рублів (~$12,3 млн) як страхову вартість літака, а родинам загиблих і постраждалим пасажирам — 358,4 млн рублів (~$4,4 млн). Охоплено 46 із 62 пасажирів.

Однак азербайджанське МЗС у вересні 2025 року публічно відкинуло спробу Москви зарахувати ці виплати як «компенсацію». Речник Айхан Гаджизаде пояснив: страховка — це зобов'язання за контрактом AZAL із російською компанією, а не визнання державної відповідальності. «Прирівнювати страхові виплати до компенсації, якої Азербайджан вимагає від уряду Росії, — некоректно», — наголошував він.

Нинішня спільна заява не розкриває ні суму державної компенсації, ні терміни, ні механізм верифікації платежів.

Чого в документі немає

Упродовж більш ніж року президент Алієв формулював три вимоги: визнання провини Росією, покарання конкретних військових, які віддали наказ і виконали пуск, та повна компенсація. Азербайджанська прокуратура неодноразово надсилала запити до Слідчого комітету Росії — без відповіді. За даними азербайджанського видання Minval, командир підрозділу, що збив літак, після катастрофи отримав підвищення.

  • Жодного публічного кримінального переслідування в Росії не розпочато.
  • Спільна заява не містить слова «відповідальність» (liability) — лише «ненавмисна дія».
  • Питання про покарання винних у документі відсутнє.

До підписання заяви — у липні 2025-го — Баку оголосив про підготовку позову до міжнародних судів. Алієв прямо порівнював ситуацію зі збиттям MH17, за яким міжнародні інстанції встановили відповідальність Росії після багатьох років розглядів.

Дипломатична математика

Для Москви заява вигідна: вона знімає гостру кризу у відносинах із Баку без визнання кримінальної відповідальності держави. Для Алієва — це часткове збереження обличчя: визнання факту збиття зафіксоване письмово, фінансове питання закрите. Але третя вимога — покарання конкретних осіб — у документі не згадується взагалі.

Якщо Баку справді відмовився від вимоги щодо кримінального переслідування, «врегулювання» означає: держава визнала технічну помилку, але не правовий злочин. Якщо ні — питання про позов до міжнародних інстанцій залишається відкритим, незважаючи на підписаний документ.

Новини світу

Фінанси

Регулятор повторно закликає банки не блокувати рахунки чиновників огульно — тоді як юристи фіксують системний саботаж і нульову статистику покарань за надмірний тиск на публічних діячів.

29 хвилин тому
Політика

Міністр оборони Михайло Федоров представив концепцію дроново-штурмових підрозділів — спеціалізованих формувань, де безпілотники й піхота діють за єдиною доктриною. Прецедент уже є, але масштабування — попереду.

30 хвилин тому
Бізнес

Закриття Ормузької протоки через війну США та Ізраїлю з Іраном підняло ціну барелю норвезької нафти до $107. Осло отримало найбільший нафтовий виторг в своїй історії — і жодного морального дискомфорту публічно не висловило.

1 годину тому