Рік і два місяці тому ситуація виглядала критично
Коли Третій армійський корпус прийняв ділянку фронту довжиною 160 кілометрів, Росія забирала по 60 кілометрів території щомісяця. Про це в інтерв'ю американській блогерці Лорі Лумер розповів командир корпусу бригадний генерал Андрій Білецький. За його словами, дев'ять місяців тому просування ворога вдалось повністю зупинити, а на окремих ділянках українські підрозділи вже відвойовують позиції.
Питання, яке напрошується: що змінилося за цей час, якщо ні кількість бійців Росії, ні обсяги її ресурсів менше не стали?
Ставка не на техніку, а на сержантів
Білецький назвав три складові, що дали результат — і жодна з них не про закупівлю нової зброї. Перша: перехід від жорсткої централізації управління до командної роботи, де офіцери й бійці отримують простір для ініціативи. За словами генерала, виховати таку культуру в офіцерів старої школи виявилось непросто.
Друга складова — системна підготовка сержантського корпусу, ланки, яку Білецький назвав слабким місцем усіх пострадянських армій порівняно із західною військовою філософією. За рік у Третьому армійському корпусі підготували кілька тисяч сержантів, що, за оцінкою командира, різко змінило ефективність підрозділів на землі.
Лише третьою в списку йде технологія: кількість пілотів дронів у корпусі зросла втричі. Але сам генерал застерігає від технологічного фетишизму.
"Ефективність залежить не від кількості пілотів або дронів, а від системи управління і системи планування. Без перших компонентів технологічна складова не працює", – наголосив Білецький.
Аргумент від історії замість статистики фронту
Пояснюючи, чому перевага в ресурсах не гарантує перемоги, Білецький звернувся до прикладів, які виходять за межі поточної війни — античні конфлікти та війна США за незалежність, коли континентальна армія поступалась Британській імперії за всіма показниками потужності.
"Якби це було так, то країни підраховували б власні потенціали і слабші автоматично здавалися б, не зазнаючи жодних втрат", – сказав генерал про залежність перемоги від ресурсів.
Логіка проста: якби війни вигравала виключно більша армія, конфліктів взагалі б не існувало — сторони просто рахували б свої шанси наперед. Натомість, за словами Білецького, історія знає сотні випадків, коли слабша сторона перемагала завдяки ефективності, а не масі.
Що це означає для решти фронту
Досвід одного корпусу — не автоматична формула для всієї армії. Централізація управління, дефіцит підготовлених сержантів і повільне впровадження ініціативи знизу — проблеми системні, а не локальні. Питання в тому, чи стане модель Третього армійського корпусу пілотним прикладом для реформи управління в інших з'єднаннях, чи залишиться винятком, що підтверджує загальне правило.
- У лютому 2025 року командування Збройних Сил повідомило про перехід на корпусну систему управління військами.
- Третя окрема штурмова бригада офіційно стала Третім армійським корпусом у березні 2025 року.
