Парадокс останніх місяців: між травнем і липнем українська армія мала реальні здобутки на фронті, але довіра до тодішнього головнокомандувача Олександра Сирського за цей час не зросла, а впала. Це показали опитування, проведені КМІС у розпал протестів проти кадрових рішень президента. Виконавчий директор інституту Антон Грушецький бачить у цьому симптом, який матиме наслідки і для наступника Сирського – Михайла Драпатого.
"Це означає, що оцінка діяльності головкома у нас ґрунтується на емоційних реакціях, а не на балансі здобутків і програшів", – каже Грушецький.
Довіра, що не залежить від результату
Протести у Києві та інших містах почалися 16 липня через рішення не повертати Рустема Умєрова, а точніше – через відмову Зеленського призначити міністром оборони Федорова, а також через вимогу звільнити Сирського. За тиждень президент підписав укази: Сирський – у відставку, Драпатий – новий головнокомандувач.
Соціолог формулює несподіваний практичний висновок з цієї історії: будь-який військовий керівник в Україні тепер працює в умовах, де його рейтинг може обвалитися не через провал на фронті, а через "емоційно-медійну реакцію" суспільства, слабко пов'язану з реальною динамікою бойових дій.
"Будь-який військовий офіцер зараз може стати ціллю емоційно-медійних реакцій", – зазначає Грушецький, називаючи це тривожним сигналом.
Аванс, який важко відпрацювати
Драпатий отримав посаду на хвилі протестів, які фактично сформували запит на "нового рятівника". За словами Грушецького, це створює нездорово завищені очікування – і водночас переносить на нового головкома весь вантаж претензій, який раніше адресували Сирському, передусім щодо мобілізації.
"Вістря критики Сирського – питання мобілізації – тепер буде спрямоване на нього. Я щиро бажаю Драпатому успіхів. Його успіх – це наш спільний успіх", – каже соціолог, додаючи, що суспільству варто реагувати спокійніше.
Втома без бажання здатися
Окремий і не менш практичний момент – природа суспільної втоми. Поточні опитування КМІС фіксують: українці налаштовані продовжувати боротьбу, капітуляція не розглядається як варіант. Але втома проявляється інакше – у зниженій здатності раціонально оцінювати події та конкретних людей.
"Є певне захоплення, коли продається легка ідея переламати війну", – пояснює Грушецький.
Саме ця "легка ідея" – простий персональний винуватець або рятівник – і є, за версією соціолога, головним ризиком для будь-якого майбутнього командувача: якщо суспільство оцінюватиме його не за фронтом, а за емоційною хвилею, наступна відставка може повторити сценарій липня незалежно від реальних результатів на полі бою.
