Чинна президентка Болгарії Іліана Йотова виграла другий тур виборів 1 листопада 2026 року. За підрахунками БТА, коли пораховано понад 90% голосів, вона з напарником Кирилом Вилчевим мала 57,36% проти 39,68% у Андрея Гюрова. Це понад 1 022 000 голосів проти 707 000. Екзитпол, на який посилається Al Jazeera, давав їй близько 58%, а Гюров визнав поразку. Остаточних даних ЦВК на той момент ще не було.
Соціологи помилилися двічі, і в різний бік
У першому турі 25 жовтня Йотова набрала 34,7%, Гюров – 31,9%. Розрив менш як 3 пункти. Перед тим Alpha Research давала їй 41,1% проти 28,3%, а Market Links – 47,3% проти 30,6%. Тобто опитування завищили її результат у першому турі, а в другому розрив виріс приблизно до 19 пунктів, як підрахував Balkan Insight. Чому так сталося, з наданих даних не зрозуміло. Відомо лише, що явка в першому турі була рекордно низькою – 22,98%, на 17,49 пункта менше, ніж на попередніх президентських виборах, тож результат залежав від того, кого вдалося мобілізувати.
Президентка вже при владі, тільки без виборів
Йотова стане першою жінкою, обраною на чолі Болгарії. Обов'язки президентки вона виконує з січня 2026 року, коли її давній соратник Румен Радев склав повноваження й пішов на парламентські вибори. Радев створив партію «Прогресивна Болгарія», виграв голосування 19 квітня і 8 травня присягнув як прем'єр. Отже, у Софії тепер президентка і уряд з одного табору.
Для виборів це має і незручний бік. Після першого туру уряд Радева критикували за те, що він просував Йотову через офіційні канали зв'язку. 30 жовтня уряд заявив, що ЦВК порушень не знайшла, і видалив дописи.
Що це означає для Києва на практиці
Роль президента в Болгарії переважно церемоніальна. Рішення про зброю й санкції ухвалює насамперед уряд, а президентка задає тон і голос країни в ЄС та НАТО. Через те, що обидві посади тепер в одних руках, тон і рішення навряд чи розійдуться.
Про тон відомо чимало. У телеефірі 29 жовтня Йотова сказала, що мир можливий лише через переговори, і запропонувала зустріч усіх шести чорноморських країн для мораторію на ворожі дії. Гюров критикував її за небажання прямо назвати Росію винною. Очікують, що вона продовжить лінію Радева: лишатися на європейському шляху, але шукати кращих відносин із Москвою та зняття санкцій. І вона, і Радев ухильно відповідають, чи причетна Росія до атак дронів на судна в Чорному морі. Прямої заяви Йотової проти військової допомоги Україні в наших фактах немає, є лише це нечітке формулювання.
Гюров, до речі, пропонував інше. Як прем'єр тимчасового уряду він підписав із Києвом угоду про співпрацю у сфері безпеки і казав: «Якщо тебе немає за столом, ти в меню». Що станеться з цією угодою за уряду Радева, ми не знаємо.
Показово, що виборці, за словами аналітика Теодора Славєва для AFP, оцінювали її неубедливу реакцію на російські загрози, а проголосували все одно за неї. Схожу картину ми описували щодо Угорщини: проєвропейська більшість не обов'язково хоче озброювати Київ. Урсула фон дер Ляєн привітала Йотову в X одразу після перших результатів, тож у Брюсселі її поки що сприймають як партнерку, а не загрозу.
За чим стежити далі
Найближчий реальний тест – санкції. Раніше ми писали, що Болгарія і Греція блокують 21-й санкційний пакет. Якщо уряд Радева й далі гальмуватиме його, а Йотова публічно підтримуватиме «зняття санкцій», це буде позиція країни, а не окремої посадовиці. Якщо ж Софія пом'якшить тон під тиском ЄС, перемога Йотової мало що змінить для Києва. Питання, на яке відповість наступний саміт: чи стане болгарський голос у Раді ЄС інструментом торгу, чи залишиться риторикою?
