Коли Верховна Рада у лютому 2024 року ухвалювала закон про доброчесне лобіювання, з фінального тексту тихо зникло одне слово — «адвокація». Разом з ним зникли й усі положення, що мали врегулювати цю діяльність. Результат: закон є, реєстр працює, але цілий сегмент організацій, які системно впливають на законотворчість, лишається поза будь-яким контролем.
Що змінилося з 1 вересня
1 вересня 2025 року в Україні набув чинності Закон «Про лобіювання», і одночасно НАЗК запустило Реєстр прозорості — відкриту публічну платформу, яка збирає та оприлюднює дані про лобіювання. Реєстр став першою інформаційно-комунікаційною системою, що пройшла авторизацію з безпеки за новими стандартами, встановленими в Україні, — його створено за підтримки британського проєкту UK DIGIT Фонду Євразія.
З початком дії закону особи, які займаються лобіюванням у власних чи комерційних інтересах, зобов'язані отримати відповідний статус. Це можуть зробити фізичні особи з повною дієздатністю, юридичні особи, зареєстровані в Україні, та іноземні компанії з представництвами в країні.
Де закінчується закон
Але архітектура закону має вбудовану прогалину. До другого читання законодавець уточнив термінологію та сферу дії закону — зокрема, було вилучено поняття «адвокація» та положення, які мали врегулювати відповідні відносини. Це означає: громадські організації, think tanks, галузеві асоціації та будь-які структури, що позиціонують себе як «адвокаційні», формально не підпадають під дію закону — і не зобов'язані розкривати ні бенефіціарів, ні джерела фінансування своїх кампаній.
Саме на цю точку тиснув голова правління Національної асоціації лобістів України (НАЛУ) Олексій Шевчук. За його словами, будь-яка діяльність, пов'язана з просуванням законодавчих ініціатив, які змінюють структуру органів державної влади, повинна бути чітко визначена та прозоро задекларована — незалежно від того, як вона називається.
«Сьогодні в Україні практично кожен, хто впливає на законотворчі процеси, так чи інакше торкається питань національної безпеки та конституційного ладу — усвідомлює він це чи ні».
Олексій Шевчук, голова правління НАЛУ
Конфлікт навколо самого регулятора
Проблема не лише у прогалині закону — а й у тому, хто і як контролює тих, хто все ж зареєструвався. НАЛУ публічно закликала НАЗК «припинити тиск на незалежну професію лобістів і перейти до відкритого діалогу», наголосивши, що регулювання лобізму має базуватися на європейських стандартах прозорості, а не на «ручному контролі за ринком з боку державного органу».
За словами Шевчука, ні закон про лобіювання, ні правила не надають НАЗК повноважень притягувати лобістів до відповідальності. Саме тому, як він пояснює, зараз завершується формування саморегулювальної спільноти, яка отримає окремий код економічної діяльності та формуватиме стандарти якості для майбутніх лобістів України.
Практична проблема
Ситуація виглядає парадоксально: Україна ухвалила закон про лобіювання частково як вимогу для відкриття переговорів про вступ до ЄС — закон №10337 «Про доброчесне лобіювання» був у переліку обов'язкових зобов'язань для відкриття перемовин щодо вступу України до ЄС. Але вилучення адвокації з-під його дії означає, що значна частина реального впливу на законодавство лишається в правовій тіні — саме тоді, коли зовнішні актори мають особливий інтерес до формування українського порядку денного.
- Реєстр прозорості охоплює лише офіційних лобістів — організації, що обирають статус «адвокаційних», в ньому не відображені.
- НАЗК не має права притягувати до відповідальності навіть зареєстрованих лобістів — санкційний механізм у законі відсутній.
- Поняття «адвокація» вилучене з тексту закону свідомо, попри заперечення частини громадських організацій ще на етапі консультацій.
Закон про лобіювання запрацював — але якщо адвокаційні структури так і не потраплять під вимогу розкривати бенефіціарів, реєстр прозорості ризикує стати вітриною для дрібних гравців, тоді як великі впливи продовжуватимуть циркулювати поза будь-яким обліком. Питання не в тому, чи буде розширено закон, — а в тому, чи з'явиться політична воля зробити це до того, як наступний раунд переговорів з ЄС виявить цю прогалину першим.
