6 червня Омар Артан прилетів до Маямі з Стамбула. У кишені — акредитація ФІФА, виданий США дозвіл на в'їзд, двадцять років кар'єри. Через 11 годин його посадили на зворотній рейс.
«Правильні документи» не спрацювали
Артан — не просто один із 36 арбітрів турніру. Він перший сомалієць в історії, відібраний на чемпіонат світу. У січні 2024-го він першим із співвітчизників судив матч Кубка африканських націй — Туніс проти Намібії. Народжений 1992 року в Могадішо, він став рефері FIFA у 2018-му, коли сомалійський футбол щойно виходив із десятиліть збройного конфлікту.
Служба митного та прикордонного контролю США (CBP) підтвердила відмову, але без жодної конкретики: «вирішено, що в'їзд неможливий через проблеми з перевіркою даних». Пізніше адміністрація Трампа повідомила CBS News, що підставою стала «компрометуюча інформація», яка включала «зв'язки» із підозрюваними терористичними угрупованнями — без деталей і без доказів, наданих самому арбітру.
«Я дуже, дуже розчарований. Я просто суддя, який намагається здійснити свою мрію — найбільшу мрію мого життя. У мене були правильні документи. У мене була правильна віза».
— Омар Артан, в інтерв'ю New York Times
Тревел-бан і «виняток» для спорту
Сомалі входить до переліку 39 країн, на які Дональд Трамп поширив обмеження на в'їзд ще у червні 2025 року, назвавши її «притулком для терористів». Для учасників ЧС-2026 існує формальний виняток — але, як показав випадок Артана, він не є гарантією. Через схожу проблему іранські гравці публічно говорили про «напруженість» із американськими візами напередодні турніру.
ФІФА відреагувала стримано: організація підтвердила, що Артан «не зможе судити матчі ЧС-2026», і нагадала, що рішення про допуск на територію країни-господарки — виключно прерогатива цієї країни. Голова суддівського комітету ФІФА П'єрлуїджі Колліна заздалегідь попереджав усіх відібраних арбітрів про необхідність приїхати на підготовчий збір у США — без нього участь у турнірі неможлива.
«Це була доля»
Повернувшись до Могадішо, Артан вийшов до журналістів — і не став звинувачувати. Його слова про «долю» та заклик до сомалійської молоді «не втрачати надії» прочитали по-різному: одні — як гідність під тиском, інші — як вимушену обережність людини, яка ще планує суддівську кар'єру і не хоче зайвих конфліктів із країною-організатором.
«Що сталося, те сталося, і це була доля. Я вдячний ФІФА за підтримку. Сомалі належить нам, добре чи погано».
— Омар Артан, після прильоту до Могадішо, Reuters
Реальне питання, яке справа Артана ставить перед ФІФА: якщо країна-господарка може заблокувати акредитованого офіційного особу без пояснень і без апеляційного механізму — що означає «виняток» для спортсменів у наступних турнірах, що проводитимуться в США?
