У 2024 році Aughinish Alumina — найбільший глиноземний завод Європи на південному заході Ірландії — відправив до Росії близько половини всього виробленого глинозему. Ця сировина вартістю приблизно $400 млн пішла до двох плавильних заводів у Красноярську та Саяногорську, забезпечивши майже 40% їхнього імпорту глинозему.
Самі поставки легальні: завод не потрапив під санкції ЄС. Але розслідування OCCRP, до якого долучилися десятки видань, простежило ланцюжок далі. Після переробки глинозему в алюміній московський трейдер ASK заплатив «Русалу» понад $650 млн і перепродав метал клієнтам, серед яких — десятки підсанкційних російських виробників зброї. Серед них — компанії оборонного конгломерату «Ростех», що виробляє зенітні ракети, реактивні системи залпового вогню та далекобійні бомбардувальники.
Гарантія від «Русала» замість механізму контролю
На звинувачення завод відповів листом до ірландського уряду. У ньому директор Aughinish Сіаран Келлехер запевняє, що в 2025 році 55% глинозему пішло до європейських і світових споживачів, і лише 45% — до Росії. Але статистика ірландського уряду малює іншу картину. Дані Центрального статистичного управління Ірландії свідчать, що у 2025 році країна відправила до Росії 66,8% свого експорту глинозему — на понад 20% більше, ніж стверджувала компанія.
Щодо використання сировини у військових цілях завод теж надав «гарантію» — але специфічну. У брифінговому документі зазначено, що Aughinish «отримав запевнення від «Русала», що алюміній із ірландського глинозему експортується і не використовується у військових цілях». Перевірити це запевнення ніхто не може: «Русал» публічно не розкриває, кому саме продає метал.
Чому Брюссель відступив
У травні 2025 року Єврокомісія розпочала підготовку 21-го пакету санкцій проти Росії. Aughinish опинився в центрі дискусії — але вийшов із неї без обмежень. Єврокомісія вирішила не рекомендувати санкції проти заводу, посилаючись на ризики для європейського ринку алюмінію, оскільки Aughinish є головним постачальником глинозему для кількох плавильних заводів ЄС.
Аргумент виявився конкретним. Найбільший клієнт Aughinish — французький Aluminium Dunkerque, найбільший плавильний завод Європи: у 2025 році він отримав від ірландського підприємства 68% свого глинозему, майже 400 000 тонн. Ще один великий покупець — шведський Kubal Smelter, близько 250 000 тонн.
Ірландський прем'єр Міхеал Мартін публічно підтримав цю логіку.
«Принцип санкцій полягає в тому, щоб не завдавати собі більше шкоди, ніж Росії».
Тішок Міхеал Мартін, 29 травня 2025
Поряд із торговельними аргументами завод кинув на шалю ще одну карту. Aughinish попередив уряд, що санкції матимуть наслідки для ірландської електромережі та газової інфраструктури: завод постачає в мережу електроенергію, якої вистачає приблизно на 200 000 домогосподарств, і щороку вкладає до €25 млн в обслуговування газової мережі.
Масштаб, який важко ігнорувати
Цифри ростуть разом із війною. До 2024 року обсяг поставок глинозему з Aughinish до Росії зріс до 826 000 тонн — на 55% порівняно з 2022 роком, коли Росія розпочала повномасштабне вторгнення.
- $400 млн — вартість глинозему, відправленого до Росії лише у 2024 році
- $650 млн — сума, яку московський трейдер ASK заплатив «Русалу» за алюміній між лютим 2022 і квітнем 2025 року
- 66,8% — реальна частка Росії в ірландському експорті глинозему у 2025 році (за держстатистикою, не за словами компанії)
- 475 — кількість прямих робочих місць на заводі, якими оперує лобі
Ірландія з 1 липня 2025 року головує в Раді ЄС — а кожна санкційна міра потребує одностайного голосування всіх держав-членів. Це означає, що Дублін формально може заблокувати будь-яке рішення щодо Aughinish у наступному пакеті.
Питання не в тому, чи потрапить ірландський глинозем у російські ракети — слідчі OCCRP вже показали, як виглядає цей ланцюжок. Питання в тому, чи змінить Єврокомісія позицію до 15 червня, коли планується фіналізація тексту 21-го санкційного пакету, якщо Київ або треті країни нададуть задокументовані докази конкретних партій металу в конкретній зброї.
