Про що йдеться
10 лютого Господарський суд Києва відкрив провадження за позовом Київської міської прокуратури про розірвання договору та повернення місту 4 га землі на Осокорках (кадастровий номер 8000000000:90:141:0006) — у районі затоки Берковщина на Дніпровській набережній поруч із ЖК RiverStone. Позов ініційовано після того, як прокуратура зафіксувала низку порушень у користуванні ділянкою.
"Підприємство \[\"Орєст\"\] отримало цю земельну ділянку в оренду у 2004 році, але так і не розпочало зведення зони відпочинку. Водночас у 2023 році орендар намагався змінити цільове призначення земельної ділянки з метою будівництва там багатоквартирного житлового будинку з об’єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури. Крім того, підприємство систематично не сплачувало орендні платежі, внаслідок чого столичний бюджет недотримував коштів"
— Пресслужба Київської міської прокуратури
Історія спору
Це вже третя спроба прокуратури повернути ділянку. У 2013 році суд відмовив, пославшись на те, що відповідач нібито вживав заходів для підготовки будівництва. Аналогічно — у 2021–2022 роках — суди в усіх інстанціях відхилили позови прокуратури, відзначивши наявність договорів на проєктування, технічних умов та містобудівних документів.
Кого називають причетними і що змінилося
Дані з відкритих реєстрів (YouControl) вказують: власником ПП «Орєст» є ТОВ «Осокорки-7», кінцеві бенефіціари — громадянин Угорщини Олександр Кісель та громадянин України Олександр Константіновський (брат колишнього народного депутата В’ячеслава Константіновського). У 2024 році корпоративні права ПП «Орєст» були передані Агентству з розшуку та управління активами (АРМА), що змінює правовий вектор справи: тепер у фокусі — не лише цивільно-правова суперечка, а й ознаки кримінальних правопорушень, зокрема систематичне ухилення від орендної плати.
Чому це важливо для громади
Це справа про доступ до набережної і про те, як місто зберігає свої ресурси. Якщо ділянку вдасться повернути — відкриється можливість для муніципальних проєктів або прозорої приватизації з конкурентними умовами, які забезпечать надходження до бюджету. Якщо ні — існує ризик подальшої втрати прибережної зони під забудову, а також прецеденту, який ускладнить повернення активів, пов’язаних із ухиленням від платежів.
Контекст і прецеденти
Аналогічні кейси показують: передача корпоративних прав до АРМА та кримінальні підстави змінюють шанси на успіх у судах. У вересні 2025 року прокуратура через суд розірвала договір оренди двох сусідніх ділянок площею 40 га, які контролювала компанія, пов’язана з Віктором Медведчуком — це сигнал, що інструменти повернення активів працюють, але рішення суду залежить від доказової бази й позиції правоохоронних органів.
Що далі і короткий прогноз
Рішення суду стане лакмусовим папірцем: чи вистачить у прокуратури й АРМА доказів для подолання попередніх рішень судів, які захищали інтереси орендаря? Якщо так — місто може отримати 4 га набережної назад і шанс розпланувати її для громадського користування. Якщо ні — приватний проєкт ризикує остаточно закритись, а бюджет — залишитись без компенсації.
Із точки зору практики: зміна правової кваліфікації на кримінальну та передача прав до АРМА підвищують шанси на успіх позову. Але остаточний результат залежатиме від судової оцінки фактичних дій орендаря у 2004–2024 роках та доказів ухилення від платежів.
Джерела: пресслужба Київської міської прокуратури, судовий реєстр, YouControl, інформація АРМА.
