Уявіть, що орендуєте квартиру, а податкова раптом каже: платіть так, ніби ви купуєте право користуватися чужим винаходом. Приблизно так українські авіакомпанії описують ситуацію з лізингом літаків, який Бюро економічної безпеки вирішило прирівняти до роялті — платежів за інтелектуальну власність.
Різниця не термінологічна, а фінансова: трактування лізингу як роялті дає підстави нараховувати 15% податку з доходів нерезидентів на кожен платіж за оренду повітряного судна. Для галузі, що й так працює на межі рентабельності, це може означати мільйони гривень додаткових зобов'язань — заднім числом.
Звідки взялася ідея з "літаком-патентом"
Логіку БЕБ можна простежити до статті 2024 року, яку опублікувала попередня команда Державної податкової служби. У ній запропонували оподатковувати лізингові операції з транспортом у нерезидентів як роялті. Слідчі, за словами юристів галузі, взяли цю ідею й побудували на ній кримінальні справи, які текстуально "схожі між собою, ніби написані під копірку".
Результат — відкриті провадження щонайменше проти п'яти перевізників, серед яких МАУ, "Авіакомпанія Константа", "Урга", Н3Operations та "Скайлайн експрес". У БЕБ літак чи вертоліт у цій логіці перестає бути транспортним засобом і стає просто "обладнанням" — категорією, яку простіше підвести під роялті.
Що каже закон і чому конвенції важливіші за внутрішню методичку
Юристи вказують на пряму суперечність: міжнародні конвенції про уникнення подвійного оподаткування, які Україна ратифікувала, не передбачають можливості трактувати авіалізинг як роялті. А стаття 3 Податкового кодексу прямо встановлює пріоритет міжнародного договору над національними нормами, якщо вони розходяться.
У Мінфіні на запит УНН відповіли обережно, підтвердивши: оподаткування має відбуватися відповідно до Податкового кодексу та міжнародних договорів. Це формально нейтральна відповідь, але вона фактично залишає простір для двох протилежних інтерпретацій — саме той простір, у якому зараз і точиться суперечка.
Показовою є ще одна деталь: за даними ДПС, авіакомпанії вже проходили податкові перевірки, і порушення при оподаткуванні лізингу зафіксували лише в одному випадку з кількох. Решта перевірок жодних порушень не виявила — тобто фіскальний орган сам не має єдиної позиції всередині системи.
Авіаційний бізнес потребує правової визначеності та зрозумілих правил роботи, щоб мати змогу планувати свою діяльність
Це слова голови юридичного комітету Аерокосмічної асоціації України Руслана Мельниченка, який брав участь у першому засіданні податкового комітету Громадської ради при Мінфіні. За його оцінкою, сам факт того, що представники Мінфіну, експертів і бізнесу сіли за один стіл, — уже позитивний зсув після тривалого мовчання держави.
Робоча група є. Питання — чи буде результат до нових кримінальних справ
За підсумками засідання вирішено створити при Мінфіні робочу групу, яка має підготувати проєкт узагальнюючої податкової консультації — документа, що мав би раз і назавжди зняти розбіжності в трактуванні лізингових платежів. Саме такого роз'яснення й чекає галузь, наголошуючи, що діалог заради діалогу їй не потрібен.
При цьому БЕБ відмовилося пояснити редакції УНН, на яких підставах ґрунтується трактування лізингу як роялті. Це залишає відкритим ключове питання: чи означає створення робочої групи реальну паузу в кримінальному переслідуванні, чи слідчі дії проти авіакомпаній продовжаться паралельно з тим, як чиновники обговорюватимуть формулювання роз'яснення.
Якщо узагальнююча консультація з'явиться найближчими тижнями і однозначно виключить трактування авіалізингу як роялті, п'ять відкритих кримінальних справ втратять свою правову основу. Якщо ж процес затягнеться, галузь опиниться в ситуації, коли держава одночасно веде діалог про правила та переслідує за їх недотримання — хоча самі правила ще не сформульовані.
