Американські військові готуються найближчими днями брати на абордаж і захоплювати нафтові танкери та комерційні судна, пов'язані з Іраном, у міжнародних водах. За даними The Wall Street Journal з посиланням на американських чиновників, операція не обмежена Близьким Сходом — географія навмисно розмита.
Схема: тінь, прапор і юрисдикція
Іранський «тіньовий флот» — це не окремі судна, а, як пояснює аналітичний центр Kharon, «спільна екосистема послуг з обходу санкцій», де одне й те саме судно може мати кількох власників, кілька прапорів і жодної реальної юрисдикції. За даними Kharon, протягом 2025 року понад 70% санкційних танкерів змінили прапор хоча б раз — щоб приховати власника і ускладнити конфіскацію.
Саме ця схема дає США правову підставу для дій. Як роз'яснює USNI News з посиланням на двох колишніх головних юристів Берегової охорони, ключовий механізм — Конвенція ООН з морського права (UNCLOS): якщо судно заявляє два громадянства або плаває під фіктивним прапором, країна-реєстратор якого спростовує реєстрацію, воно вважається «безнаціональним» — і підпадає під американську юрисдикцію.
«Вони заявили два громадянства — отже, не мають жодного захисту».
Колишній головний юрист Берегової охорони США Баумгартнер — USNI News
Іронія: США самі не ратифікували UNCLOS, але спираються на її норми для легалізації захоплень у відкритому морі.
Що вже відбулось: від Карибів до Індійського океану
Операція не є анонсом — вона вже розгортається з грудня 2025 року. Перший захоплений танкер — MT Skipper, арештований 10 грудня 2025-го біля Венесуели: Гаяна підтвердила, що реєстрація була фіктивною. У січні 2026-го Берегова охорона захопила MT Olina (9 січня) та MT Sagitta, зареєстровану під панамським прапором. У лютому 2026 року Pentagon повідомив про захоплення MT Bertha в Індійському океані — третє судно іранського «тіньового флоту», відстежене від Карибів через половину земної кулі.
«Від Карибського до Індійського океану — ми відстежили і зупинили його. Жодна інша нація не має такого глобального охоплення».
Пентагон у публікації в X після захоплення MT Bertha, лютий 2026
За даними Держдепартаменту США, з початку 2025 року американське казначейство визначило понад 20 танкерів як потенційні цілі для конфіскації — і санкціонувало судна з Камеруну, Барбадосу, Аруби та маршалових островів, чиї менеджери зареєстровані на Сейшелах, у Казахстані та Китаї.
Логіка тиску і його межі
Розширення операції за межі Перської затоки має конкретну мету: змусити Іран сісти за стіл переговорів щодо ядерної програми — або прийняти умови, за яких його нафтовий експорт стає фізично неможливим. Аналітики Institute for the Study of War зазначають, що блокада іранських портів не має фіксованих географічних меж: США можуть зупинити судно майже будь-де в міжнародних водах до того, як воно дійде до порту призначення.
Водночас конфіскація — технічно складна операція. За даними WSJ, кожен захоплений танкер потребує відволікання особового складу та супровідних кораблів для ескортування у місце зберігання вантажу. Два танкери — Galileo та M Sophia — наразі стоять на якорі біля Понсе, Пуерто-Рико.
- Правова база: статус «безнаціонального» судна за UNCLOS + двосторонні угоди про посадку (зокрема з Панамою)
- Географія: Карибське море, Індійський океан, Аравійське море — без фіксованого периметра
- Мета: танкери з нафтою та судна з можливою зброєю
- Ризик: кожна конфіскація потребує логістики і може спровокувати дзеркальні кроки Ірану проти нейтрального судноплавства
У листопаді 2025 року CENTCOM офіційно засудив захоплення Іраном танкера M/V Talara в Ормузькій протоці як порушення міжнародного права. Тепер США роблять те саме — але з іншою правовою аргументацією і в інших водах.
Якщо переговори щодо ядерної угоди зайдуть у глухий кут, масштаб морських конфіскацій, імовірно, зростатиме — але чи витримає ця стратегія юридичну перевірку в момент, коли Росія вже розглядає можливість позову до міжнародних трибуналів за захоплення «своїх» суден?
